+38 (0342) 71-28-00
+38 068 373-28-48
+38 099 235-80-90
Заказать обратный звонок

Загроза для сильної статі

Сьогодні нашим співрозмовником є доктор медичних наук, уролог вищої категорії Литвинець Євген Антонович. У своїй практиці йому довелося мати справу з різноманітними урологічними захворюваннями. Зараз же значна увага фахівців спрямована на таке нелегке захворювання, як рак простати, про яке і піде мова далі.

Євгене Антоновичу, розкажіть нашим читачам що це за хвороба, які її особливості та наскільки велика ймовірність того, що вона може торкнутися кожного?

Тема, піднята Вами у цьому інтерв’ю надзвичайно актуальна. Справа в тому, що чимало чоловіків навіть не підозрюють про існування цієї хвороби. Для прикладу в таких розвинених країнах як Англія, Франція чи Німеччина 47% (!) чоловіків не знають про існування раку передміхурової залози. У нашій країні цей відсоток ще вищий. Загалом, злоякісна пухлина передміхурової залози (простати) розвивається, як правило, із залозистих клітин та як і інші злоякісні новоутворювання має тенденцію до метастазування, тобто розповсюдження по організму.

В структурі онкологічної захворюваності в Україні рак передміхурової залози займає 3-4 місце після раку легень, шлунка та шкіри.

Рак простати і справді є доволі поширеним захворюванням. Наприклад, в Сполучених Штатах Америки рак простати займає перше місце по смертності від онкопатології серед чоловіків.

У нашій країні прогнозується, що упродовж наступних 30 років поширеність раку простати збільшиться у двічі у зв’язку зі старінням населення. Не хотілося б, щоб ми розділили цю невтішну «першість».

Особливістю хвороби є те, що вірогідність захворіти на рак простати різко зростає після 50 років. Основна частина випадків виявляється у чоловіків після 65 років. Хоча, нажаль, є випадки, коли рак передміхурової залози діагностується і в значно молодшому віці — 35-40 років.

Очевидно, що проблема достатньо складна. Якби Ви могли охарактеризувати симптоми раку простати та чи легко його діагностувати?

Перш за все хочу відмітити, що хвороба доволі підступна. Її симптоми нерідко з’являються тоді, коли вона вже перейшла в останню, занедбану стадію і пацієнта неможливо вилікувати повністю. Основними симптомами для цієї хвороби є: біль в ділянці промежини, над лобком, у кістках; печія або біль під час сечовипускання; порушене сечовипускання (почащене, утруднене); слабкий, зменшений або переривчастий струмінь сечі; відчуття неповного випорожнення сечового міхура; кров у сечі або спермі.

Щодо діагностики, то єдиний спосіб виявити рак простати на ранній, виліковній стадії – це регулярне обстеження у спеціаліста: для чоловіків до 60 років принаймні один раз на рік, а після 60 років – щонайменше двічі протягом року. На сьогодні основними засобами діагностики раку передміхурової залози є: пальцеве ректальне дослідження; визначення в сироватці крові простатспецифічного антигену (ПСА), який є одним із чутливих біологічних маркерів для ранньої діагностики; трансабдомінальне, а ще краще трансректальне ультразвукове дослідження простати. Основною і заключною ланкою діагностики раку передміхурової залози є біопсія. Всі перераховані методи взаємно доповнюють один одного і дозволяють запідозрити або виявити рак простати на ранніх стадіях.

Отже вчасне звернення до фахівців суттєво збільшує шанси на повне одужання. Загалом наскільки важко лікується ця хвороба?